можновладець

можновладець
—————————————————————————————
можновла́дець
іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "можновладець" в других словарях:

  • можновладець — дця, ч. 1) Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа. 2) Особа, яка керує країною; правитель, володар (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • можновладець — [можноўла/деиц ] а/дз ц а, ор. а/дзцеим, м. (на) а/дзцеив і / а/дз ц у, мн. а/дз ц і, а/дз ц іў …   Орфоепічний словник української мови

  • можновладник — а, ч., зах. Можновладець …   Український тлумачний словник

  • можновладство — а, с., заст. 1) Становище можновладця. 2) Збірн. до можновладець 1) …   Український тлумачний словник

  • вельможа — (високопоставлена людина), можновладець, вельможний, сановник іст …   Словник синонімів української мови

  • володар — 1) (той, хто стоїть на чолі держави, краю тощо), правитель, можновладець, повелитель, владар 2) (той, хто має владу над кимсь / чимсь), велитель, пан, хазяїн, господар 3) (той, кому належить яка н. власність) власник, господар, хазяїн, володар …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»